Таку думку висловив освітній експерт, колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Він вважає, що зовнішнє незалежне оцінювання стає токсичним для української освіти.

До теми В Україні можуть змінити формат проведення ЗНО, але його не скасують, – Шкарлет

Експерт наголосив, що коли у 2007 – 2008 роках вони запроваджували ЗНО, то ніхто й уявити не міг, що:

  • через 10 – 15 років у багатьох школах підготовка до нього стане основною в освітньому процесі, а виконання навчальних програм, засвоєння знань, формування компетенцій стануть вторинними завданнями;
  • теми, які будуть на ЗНО, учні вивчатимуть з бажанням, а інші – ні;
  • уроки з предметів, які виносяться на ЗНО діти відвідуватимуть, а інші – ні;
  • чимало вчителів у навчальний час займатимуться натягуванням до складання ЗНО, а керівники шкіл закриватимуть на це очі;
  • результати ЗНО ляжуть в основу рейтингів шкіл, а органи управління освітою знущатимуться з учителів за низькі результати ЗНО.

“Якщо відверто, то в ті далекі роки були серйозні занепокоєння щодо можливих негативних наслідків запровадження ЗНО. Саме тому ми робили так, щоб тестування та школи перетиналися лише у змісті програм ЗНО. Тоді школа могла й не знати, чи зареєструвався учень для проходження тестування”, – написав Лікарчук.

За його словами, раніше учасники оцінювання свої результати дізнавалися у конфіденційному режимі й мали повне право не повідомляти про них.

А результати ЗНО на оцінки в атестаті ніякого впливу не мали і рейтинги за результатами ЗНО ніхто не будував. Тобто "гарні" чи "погані" результати учасника тестування ніяк не впливали на оцінку роботи школи й вчителів,
– заявив експерт.

Проте згодом поєднання ДПА і ЗНО, інсталяція технологій ЗНО в освітній процес, рейтингоманія на основі результатів тестування, – все це зумовило негативні явища у шкільній освіті. Тож, ЗНО стало токсичним для освіти.

Також Ігор Лікарчук наголошує, що за останні роки не було зроблено жодного кроку до реформування технології проведення ЗНО.

"В Україні навіть вже цифрові паспорти запроваджені, а тести ЗНО й досі виконуємо у паперових зошитах, витрачаючи мільйони гривень для їхнього друку та розвезення до пунктів тестування й назад", – сказав він.

Експерт вважає, що через технологічну відсталість та токсичний вплив на старшу школу, може виникнути питання про доцільність існування ЗНО.

Що робити для того, аби попередити можливий провал?

  • По-перше, ЗНО повинно бути відокремлене від школи, задля збереження як тестування, так і закладу освіти. І обов’язкове треба відокремити ДПА від ЗНО.
  • По-друге, категорична заборона оцінювання роботи школи у формі будь-яких рейтингів за результатами ЗНО. Але якщо рейтинги потрібні, то має бути розроблена нова система їх формування, поза результатами ЗНО.
  • По-третє, технологія проведення ЗНО і зміст оцінювання потребують негайних змін. Це потрібно, щоб навчання у старшій школі не стало лише підготовкою до ЗНО як це є зараз.

Розбудовуючи систему ЗНО ми багато в чому орієнтувалися на американський SAT (вступ до університетів у США). Але ніде не можу знайти інформації, що рейтинги американських шкіл будуються за результатами SAT,
– відповів експерт.


Зазначимо, що у коментарях поділився своїми міркуваннями й колишній чиновник Херсонського фізико-технічного ліцею Володимир Бєлий. Він підкреслив, що разом із ЗНО мала розвиватися модель профільно-орієнтованої освіти старшокласників, що автоматом зняло б виникнення чинних системних проблем.