Як пояснив експерт, старі норми заважали змінити шкільне харчування. Через це спочатку він шукав виходи та розробляв нові страви для шкіл, "підлаштовуючись під радянські правила гри".

Цікаво Україна подала офіційну заявку на включення борщу до ЮНЕСКО, ініціатором якої є Клопотенко

"Сюр, але треба було робити хоч щось, аби розкачати те болото. І от уряд ухвалив нові норми. Дозволили спеції. То не про червоний перець, а про куркуму та ароматні трави", – зазначив він.

Тепер їх можна додавати до їжі. Для мене це дуже важлива історія, за яку я "топив" протягом багатьох років. Бо діти не заслуговують на сіру та прісну їжу,
– підкреслив Клопотенко.

Й додав, що це було першим, на чому він наголошував у робочій групі щодо реформи шкільного харчування. Туди його з командою Cult Food запросила Олена Зеленська.

Що зміниться у шкільному меню:

  • Зменшать кількість солі та цукру. Це, за словами Клопотенка, навчить українців відчувати природний смак продуктів.
  • Збільшать кількість фруктів та м'яса.
  • Зменшать кількість хліба.

Подальші плани Клопотенка та Cult Food

Надалі команда Клопотенка у рамках робочої групи розробить 4-тижневі меню для шкіл. Робитимуть це на основі нових норм, розроблених у МОЗ.

"Це готові комбінації страв на кожен день, які потім зможе використовувати кожна школа і вписуватися у вимоги до цукру, солі та калорійності", – пояснив він.

Важливо розуміти. Ці норми не змінять світ. Не буде такого, що з їхнього затвердження станеться казка. Після цих норм буде ще багато роботи та врегулювань,
– наголосив Клопотенко.

За його словами, системі потрібно приблизно 5 років, аби стати збалансованою та дійти до ідеальної форми. Проте тепер це буде легше, адже немає радянської протидії на законодавчому рівні.

"З часом їжа у школах буде настільки гідною, що діти не будуть запихуватися булками та незрозумілими піцами, бутербродами чи цукерками", – підсумував експерт.