Доктор хімічних наук та академік Анатолій Білоус десятки років присвятив хімії. Свою роботу любить, та все ж зізнається – вітчизняна наука тримається на купці ентузіастів.
Важливо! Чому українські науковці виїжджають за кордон
Колектив Інституту загальної і неорганічної хімії – один із наймолодших в українській академії наук. Разом з тим, з 13 чоловік – 4 вже пенсіонери. Молодь виїжджає за кордон.
Іспанія, Німеччина, Швейцарії. Хтось навіть пішов на фірму, адже в Україні є фірми, які платять більше, ніж в академії наук,
– каже старший науковий співробітник ІЗНХ НАНУ Сергій Солопан.
І справа не стільки в зарплатні, кажуть науковці. Ремонту лабораторії не бачили роками, латають їх за власний кошт. Обладнання теж не оновлюють. То на які наукові відкриття чекати?
Науковцям не вистачає фінансування держави
Натомість Антон Сененко – старший науковий працівник Інституту фізики – навчався у кількох країнах Європи. Каже, у світі українські вчені цінуються.
"Якщо нормально буде з фінансування і нормально буде з оцінкою, то можна говорити, що українська наука розвиватиметься належним чином", – запевняє науковець.
Цікаво! 6 жінок-науковців, які змінили хід історії
Так, науковець Денис Радюк вирішив працювати приватно, не в межах державних інститутів. Відкрив свій науково дослідний центр, консультує аграріїв. Каже – грошей вистачає, однак, наука має бути, перш за все, державним пріоритетом.
Скільки платять науковцям?
Країна на рік виділяє лише трохи менше 9 тисяч доларів на одного вченого. Однак, й ці копійки використовують неефективно. Наприклад, на фінансування президій інститутів, а не на наукову діяльність. Нинішній уряд уже запланував аудит.
Ми наполягаємо, щоб ця атестація наукових інститутів проводилась із максимальним залученням іноземних експертів. Щоб мати базу даних про обладнання, кадри, майно і певні висновки щодо процедур управління,
– відповідає голова Наукового комітету Нацради Олексій Колежук.
Як вирішити проблему занепаду науки в Україні?
План пропонують амбітний – наприклад, перетворення кількох інститутів на громадські організації. Для того, аби зменшити кількість розпорядників державних грошей, адже саме на цьому етапі йдуть розтрати. Крім того, планують дозволити фінансування з небюджетних джерел.
Однак, чи побачимо ми зміни вже наступного року – питання відкрите. У проєкті бюджету на 2020-й фінансування науки так і не збільшили – галузь отримає 10 мільярдів гривень.
Головні цифри бюджету на 2020 рік / Інфографіка 24 каналу