Відповіді на питання щодо складання освітньої програми, річного плану роботи директорам шкіл дала юристка Інна Маніленко.

До теми Канікули в школах України 2021 – 2022: коли та скільки відпочиватимуть учні

Щороку перед адміністрацією школи постає завдання втілити стратегію розвитку закладу у життя через практичну діяльність учасників освітнього процесу. Усе це здійснюється через систему планування, в основі якої – освітня програма і річний план роботи закладу.

Планування роботи закладу забезпечує реалізацію стратегії розвитку школи та створює умови для взаємодії учасників освітнього процесу, раціонального використання часу тощо.

Розрізняють такі види планування:

  • перспективне;
  • річне;
  • поточне.

В усіх видах планування враховують зовнішню та внутрішню інформацію. До зовнішньої належать різні законні та підзаконні акти, все, що надходить від МОН чи місцевого органу управління освіти. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність закладу.

Перспективне планування

Перспективне планування передбачає:

  • аналіз роботи закладу за попередній період;
  • визначення важливих завдань на новий період;
  • організаційні проблеми розвитку закладу;
  • головні напрями вдосконалення освітньої діяльності;
  • кадрову діяльність;
  • господарську діяльність;
  • зміцнення матеріально-технічного оснащення закладу.

Річне планування дає можливість поєднувати перспективні завдання з конкретними завданнями на кожен семестр та кожен місяць навчального року.

Поточне планування

Поточне планування – це дії, які буде здійснювати школа протягом навчального року кожного дня. Воно передбачає:

  • розклад навчальних занять, гуртків;
  • календарні та поурочні плани;
  • плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня;
  • плани роботи методичних об’єднань;
  • план роботи шкільної бібліотеки та батьківського комітету;
  • алфавітну книгу запису учнів;
  • класні журнали, журнали факультативних занять, журнали ГПД, журнали обліку роботи гуртків;
  • журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями;
  • книга обліку трудових книжок працівників закладу;
  • журнали реєстрації документів та інше.

Цикли освіти в школі

Освітній процес в школі організовується за такими циклами:

  • перший цикл початкової школи – адаптаційно-ігровий (1 – 2 роки навчання);
  • другий цикл початкової школи – основний (3 – 4 роки навчання);
  • перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5 – 6 роки навчання);
  • другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання 7 – 9 роки навчання);
  • перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10-ий рік навчання);
  • другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11 – 12 роки навчання).

Освітня програма

Освітню програму закладу схвалює педагогічна рада закладу та затверджує його керівник. Типова освітня програма має містити:

  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
  • загальний обсяг навчального навантаження на відповідному циклі повної загальної середньої освіти, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу;
  • опис інструментарію оцінювання.

Ескпертка зауважує, що загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5 – 9 класів складає 5845 годин/навчальний рік.

Календарно-тематичний план

Кожен вчитель бере освітню програму з сайту Міністерства освіти, адаптує під себе та складає власний календарно-тематичний план, у якому обов’язково має бути програма та підручники, за якими він буде працювати.

Але керівник закладу несе особисту відповідальність за організацію освітнього процесу та його виконання. Це означає, що він обов’язково має погоджувати, а краще, затверджувати кожен календарно-тематичний план.

Читайте також Проблеми освіти під час карантину та що буде з навчанням у новому 2021 – 2022 році

Зазначимо, що календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі. Це індивідуальна справа вчителя.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.

Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.