Основна вимога до проведення уроку в інклюзивному класі є потреба у систематичних змінах діяльності, аби уникнути виснаження та послаблення уваги учнів.
До теми Як розробити власну систему оцінювання учнів у НУШ: поради
Вчитель під час планування має дотримуватися алгоритму, який передбачає чергування активної роботи з відпочинком і обов'язкове використання наочних засобів. Адже, звикаючи до цього алгоритму, діти стають більш організованими та дисциплінованими.
Схема уроку
Схема уроку в інклюзивному класі орієнтовно виглядає так:
- повторення засвоєного матеріалу;
- поетапне пояснення нового матеріалу;
- повторення учнем інструкції та дозоване виконання завдання;
- спеціальне оцінювання рівня навчальних досягнень.
Корисні лайфхаки
Під час побудови уроку варто:
- починати урок із завдань, які тренують пам'ять та увагу;
- використовувати складні інтелектуальні завдання лише у середині уроку;
- чергувати завдання, пов'язані з навчанням, та завдання, що мають лише корекційну спрямованість (зорова гімнастика, завдання на розвиток дрібної моторики, сприйняття та мислення тощо);
- застосовувати діяльність, яка викликає у дітей емоції та пов'язує знання з життям (сюрпризні та ігрові моменти, змагання, рольові ігри, мініпостановки).
Як проводити урок для учнів з ООП
Початок уроку
Початок уроку має бути побудованим на повторенні попереднього матеріалу з обов’язковим використанням наочності (картинки, посібники, практичний матеріал, предмети, пазли зі словами зі словника).
Для ефективної словникової роботи можна використовувати різноманітні картки. Наприклад:
- картки з поняттями попереднього уроку, яким діти мають дати письмову характеристику;
- картки зі словами-підказками чи реченнями з пропущеними словами;
- картки з завданням на відповідність,
- картки з практичними прикладами.
Пояснення нового матеріалу
Пояснення нового навчального матеріалу має відповідати принципу необхідності та достатності: обсяг і зміст варто спрощувати, розбивати на декілька етапів та відокремлювати основне.
Пояснювати новий матеріал можна у формі:
- розповіді (вона має бути науковою, доступною, в міру емоційною та послідовною з опорою на наочність);
- самостійного ознайомлення з новим матеріалом за допомогою підручника;
- вступної розмови (якщо в учнів є запас відомостей на цю тему);
- чергування розмови та розповіді.
Під час пояснення нового матеріалу варто враховувати складність теми. Якщо матеріал простий за обсягом і змістом, можна пояснити нову тему всьому класу. Після визначення основних моментів запропонуйте частині класу самостійно виконати завдання та ще раз поясніть учням з ООП зміст нової теми.
Якщо спільна робота неможлива, урок вибудовується за іншою структурою:
- У той час, коли ви пояснюєте школярам новий матеріал, учні з ООП виконують завдання на повторення раніше вивченого.
- Після цього клас виконує самостійну роботу для закріплення вивченого, а ви пояснюєте новий матеріал учням з ООП. Пояснення має бути у доступній формі: кожне слово підкріплено наочністю та забезпечено поступовий перехід від однієї дії до іншої.
Перевірка знань
Усі завдання для дітей з ООП мають містити покрокове виконання самого завдання та відповідати певному алгоритму дій.
Письмові завдання можуть бути у формі карток з опорними словами, ілюстраціями, що відбивають алгоритм виконання у вигляді схем чи таблиць. А під час виконання усних завдань варто промовляти саме завдання та заохочувати учнів повторювати завдання після вас.
Під час оцінювання рекомендується:
- використовувати індивідуальні шкали оцінок відповідно до успіхів та докладених зусиль (портфоліо);
- акцентувати уваги на позитивних досягненнях;
- дозволяти переробляти завдання, з якими дитина не впоралася, та оцінювати їх.
На уроці варто уникати публічного виставлення оцінок, змагань дітей одне з одним, а також не вимагайте одночасно дисципліни та відповіді від дитини.
До слова, уряд затвердив нові положення про спеціальну школу та навчально-реабілітаційний центр. Що зміниться для дітей, їх батьків та вчителів – читайте у статті.