У Києві пройшов Міжнародний Економічний Форум, який стосувався і освітньої сфери. Найцікавіші тези зіркових спікерів події – читайте нижче.

До теми В Україні визнаватимуть самоосвіту: уряд ухвалив рішення

Люди використовують 90% мозку

Засновниця Новопечерської школи Зоя Литвин розповіла, що, за даними нейробіологів, люди користується мозком майже на 90%.

Наведу цитату науковця Даніела Канемана. У книжці "Мислення швидке й повільне" він пише: "Людська природа не змінюється. Змінюється лише те, куди люди інвестують свій час",
– каже Литвин.

За словами освітянки, люди сьогодення інвестують багато свого часу у "скролінг соцмереж". З іншого боку, дослідження показують, що за час пандемії дорослі почали значно більше цінувати освіту.

Як тримати мозок в тонусі

Директор Інституту нанотехнологій ім. Дрекселя Юрій Гогоці переконаний, що для того, аби постійно тримати мозок в тонусі, треба навчатися вчитися та мати чітку мотивацію.

Сучасна молодь краще розуміє, що таке мультизадачність, і легше засвоює нову інформацію. Ми повинні адаптувати свій спосіб вчитися під нові реалії життя. На думку Зої Литвин, країні треба змінювати систему освіти.

Нині дворічні діти отримують смартфони й починають вчитися. Потім вони приходять в університети й все одно "йдуть в онлайн", де можна послухати найкращих професорів світу. А пізніше запитують, чому вони мають вчитися у викладачів з університету,
– каже він.

Щоб це змінити, вчителі не повинні сухо переказувати інформацію з підручників. Наприклад, можна слухати найкращих лекторів разом з дітьми і допомагати їм інтерпретувати почуте, роз’яснювати незрозуміле й давати практичні завдання.

У найближчі роки половина працівників буде перенавчатися

Ректорка Академії ДТЕК Валерія Заболотна вважає, що у найближчі п’ять років від 50 до 100% співробітників треба буде перенавчити.

Заболотна наголошує, що в освіті для дорослих є кілька трендів:

  • По-перше, це так зване stackable learning – нарощувальна модель навчання. Коли доросла людина має обмежений час для навчання, ця модель оптимальна, адже кожна наступна тема складніша, але ми переходимо до неї, ґрунтуючись на попередніх знаннях чи темі.
  • По-друге, це інтерактивність – доросла людина є головним героєм навчання. Вона докладає зусиль для пошуку інформації, яка їй потрібна, і вирішує конкретне завдання.
  • По-третє, це персоналізація – у кожного свій досвід навчання, а отже, кожен з нас навчається по-різному.


Навчання / Фото hamptonweb.co

За якими талантами майбутнє? Освітянка більше не використовує термін soft skills, бо він ніби знецінює ці навички. Натомість вона говорить про people’s skills – критичне мислення, креативність, уміння комунікувати й ефективно взаємодіяти з іншими. Ці навички треба постійно вдосконалювати.

Раніше було достатньо обрати одну професію і в ній вдосконалюватися. Зараз цього мало. У мене постійно змінюються запити до людей, які приходять до нас працевлаштовуватися. Тому треба більше уваги приділяти тим когнітивним звичкам, які дозволяють нам адаптуватися та опановувати нові професії,
– каже Валерія Заболотна.

Для ефективної роботи мозку треба урізноманітнювати діяльність

Член Українського товариства нейронаук і Федерації європейських товариств нейронаук (FENS) Віктор Комаренко запевняє, що для того, аби мозок був пластичним, треба урізноманітнювати свою діяльність і бути фізично активним.

"В мозку є структури, де нові нейрони формуються впродовж усього життя. Завдяки нейропластичності, яка залежить від нашого способу життя, ми можемо збільшувати кількість нейронних зв’язків і посилювати нейрогенез (формування нових клітин)", – каже експерт.

За його словами, зараз існує кілька напрямків, згідно з якими ми можемо покращувати наші когнітивні здібності. Один з них — поведінковий. Це фізична активність і спорт, сон, яким часто нехтують, і навчання.

Достатньо тричі на тиждень мати помірні фізичні навантаження, і це добре впливатиме на когнітивні функції. Здоровий спосіб життя і фізична активність – один із ключових компонентів, який дає можливість природно хакнути наш мозок,
– додає він.

Науковець не рекомендує використовувати хімічні засоби, щоб підвищувати когнітивні здібності. Наприклад, у каві є кофеїн, який справді може підвищувати активність мозку, те саме з нікотином: з одного боку – це наркотик, а з другого – класний активатор мозку. Проте дуже важливо контролювати використання цих речовин.

Сумнівайтеся, щоб рухатися далі

Засновник і СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs Сергій Данилов вважає, що якщо ви із сумнівом ставитеся до власних упереджень, то це стимулює вас рухатися далі.

За його словами, сучасний тип споживання інформації підштовхує до того, щоб не концентруватися на самій інформації. Люди постійно натрапляють на речі, які розпалюють допитливість, і швидко між ними перемикаються. І це круто, але водночас через це зростають тривожні розлади.

Тому нині перед нами є дві глобальні проблеми:

  • Перша – ми зруйнували світ, який створювали попередні 200 років – система освіти вже не працюватиме так, як працювала раніше.
  • Друга – сучасний тип комунікації та споживання нової інформації руйнує нормальний розвиток дітей.

В YouTube є відео "Експеримент із кам’яним обличчям" про те, що відбувається з дитиною, коли мама поруч не показує жодних емоцій, бо скролить смартфон. Приблизно через 30 секунд дитина починає плакати, бо для неї шалений стрес – відсутність взаємодії,
– розповів Данилов.

На його думку, будь-яке навчання – це новизна, а новизна – це стрес. Щоб його подолати, треба розуміти: все, що ми думаємо про себе, неправда. Отже, якщо ви із сумнівом ставитеся до власних упереджень, це стимулює вас продовжувати навчатися і рухатися далі.