Про це написав очільник Шкарлет у своєму телеграм-каналі.

Цікаво! Які професії будуть актуальними в Україні через 5-10 років: дані МОН

За його словами, раніше формула фінансування вишів була розроблена тими, хто жодного дня не працював у закладах освіти та не має стажу фінансової чи педагогічної роботи. "Логічно, що це призвело до несправедливого розподілу коштів", – сказав очільник МОН.

Яка формула фінансування вишів діє зараз

Зазначимо, що тут йдеться про формулу фінансування вищої освіти, яка почала діяти з 1 січня 2020 року ще за уряду Олексія Гончарука. Основна її ідея – зняти залежність фінансування вишів від кількості студентів і спрямувати гроші у найкращі заклади.

Так, 80% бюджету університети отримують гарантовано для базових видатків, а решта коштів розподіляється залежно від низки показників. Зокрема:

  • масштабу університету,
  • його позиції у міжнародних рейтингах,
  • обсягу залучених із альтернативних джерел коштів тощо.

Тобто експерти оцінювали результати діяльності студентів, а не їх кількість. "Якщо ви випускаєте тих, хто не знаходить собі нормальної роботи, де потрібна вища освіта, вибачте – ви будете втрачати державне фінансування", – пояснював ексзаступник МОН Єгор Стадний.

Чому Шкарлету це не подобається

Натомість Шкарлет теж погоджується з тим, що потрібно підтримувати найкращих, але вважає, що формула фінансування також повинна враховувати інтереси не лише "обраних" університетів, а також і тих, які готують вчителів, вихователів, працівників сфери культури, лікарів, журналістів тощо.

Тож, 22 жовтня відбудеться засідання Ради ректорів Київського вузівського центру, де ректори мають "чітко аргументувати, чи все гаразд у тих підходах, які нав’язувалися раніше".

Як слід виправляти ситуацію, аби "формула" запрацювала на благо української освіти, без штучних привілеїв та без винятків. Колеги-освітяни, на основі вашого бачення буде ухвалено рішення задля виправлення помилок, припущених у попередні роки", - додав Шкарлет.

До слова, Європейський банк планує інвестувати 160 мільйонів євро в енергомодернізацію будівель українських університетів. Зокрема, реконструюють понад 20 вишів. Які університети потрапили у цей список – читайте тут.