Журналісти розпитали кожного фіналіста, що найбільше їх дратує в сучасній шкільній освіті, і що з цим треба робити.

До теми Вербальне оцінювання учнів: перелік фраз, які можна використовувати вчителю на уроках

Імена 10 найкращих вчителів України

  1. Оксана Єрохіна – вчителька англійської мови з Херсонської гімназії № 3.
  2. Ганна Бут – вчителька з біології, громадянської освіти, художньої культури та німецької мови, класна керівниця з Мелітопольського професійного аграрного ліцею в Запорізькій області.
  3. Павло Віктор – вчитель фізики з Рішельєвського наукового ліцею в Одесі.
  4. Валентина Гатальська – вчителька англійської мови з гімназії "Троєщина" у Києві.
  5. Гліб Репіч – вчитель хімії з атмосферної школи "Київ глобал скул" у столиці.
  6. Юлія Должанська – класна керівниця, вчителька української мови та літератури з Харківського приватного ліцею-школи "Ранок".
  7. Богдан Завидовський – вчитель біології, хімії та природознавства з приватної школи Primus Inter Pares School у Дніпрі.
  8. Лідія Насонова – вчителька зарубіжної літератури, української мови та літератури з навчального закладу ThinkGlobal у Харкові.
  9. Артур Пройдаков – вчитель української мови та літератури з приватної школи "Мідгард" у Києві.
  10. Оксана Хомич – учителька початкових класів з Новопечерської школи у Києві.


10 найкращих вчителів України / Фото "Освіторія"

Зазначимо, що цього року найкращого педагога країни Global Teacher Prize Ukraine урочисто оголосять у 2 жовтня.

Що найбільше дратує у школі вчителів

Павло Віктор

Вчитель фізики з Одеси вважає, що найбільша цінність педагога – вільний час, який він може використовувати для саморозвитку. Проте сучасні вчителі замість саморозвитку мають писати календарні плани, плани виховної роботи та купу різних паперів.

Дайте нам обійтися без цих планів, які не виконуються за визначенням, бо це неможливо. Зайва паперова робота – змарновані час, папір, тобто, нищити ліси і шкодити природі,
– заявив Павло Віктор.

Він додає, що у міністерських документах його професія значиться як "надавач освітніх послуг". "Це принизливо – я вчитель, а не надавач освітніх послуг. Не треба багато ресурсів це змінити", – додає Павло Віктор.

Артур Пройдаков

Вчителя української мови та літератури з Києва найбільше дратує, що на першому плані – оцінки.

В математиці залишається прив'язка до якихось формул, в хімії – до знання певних задач, українська мова зводиться до зазубрювання правил, а література – до розуміння жанру, теми, ідеї твору,
– каже педагог.

За його словами, треба змінювати шкільну освіту, щоб на перше місце виходила практична користь від уроків, а не оцінки.

Артура Пройдакова дратує формальність навчання, коли увага надається сухій теорії та фактажу. На його думку, така зацикленість і відірваність від життя в школі – погано і сумно.

Гліб Репіч

Вчителя хімії також дратує відірваність навчальної програми від життя. Зараз діти практичні, вони нічого не вивчатимуть, не розуміючи, де це знадобиться. Про шкільну хімію реально думають, що в житті вона не потрібна.

Діти не усвідомлюють, що стикаються з нею щодня (вдома та сама побутова хімія). Так, у звичайній школі вивчають якісну реакцію на глюкозу, але не всі діти знають, що вона є у меді,
– каже Гліб Репіч.

Так само, коли у школі вчать хімічні джерела струму, розглядають елемент Даніеля-Якобі, винайдений понад 200 років тому. Чому не ввести в програму літій-іонні акумулятори, які працюють у смартфонах чи в теслакарах?

"Дратує, що професія вчителя знецінена і таке ставлення через мізерну зарплату. Треба терміново підвищувати рівень зарплати вчителів. Якщо не підіймемо авторитет професії, погано закінчимо. Освіта – фундамент, на якому може будуватися країна", – впевнений вчитель.

Читайте також Чого найбільше бояться учні при поверненні до школи: цікаві дані

За його словами, чинна система оцінювання теж не підходить дітям. Коли учень чогось не знає, отримує "двійку", і це його демотивує. Це насправді каральна система оцінювання. Тому його школа перейшли на набірну систему оцінювання.

Лідія Насонова

Вчителька зарубіжної, української літератури та мови каже, що її найбільше дратують стереотипи, насамперед ейджизм – стереотипне ставлення до вчителя через його вік.

Коли мені було 25 років, чула в свій бік від батьків учнів: "Ти в свій паспорт дивилася, як можеш моїй дитині зауваження робити?". Зараз мені 29 років і цього стало менше, проте є. Ту саму проблему спостерігаю й у молодших колег,
– наголошує вчителька.

На її думку, дітям потрібно розповідати історії різних вчителів, демонструючи, що вік – не завада фаховості. Також вчительку дратують упереджені думки, що люди, які не мають дітей, не можуть вчити інших або роблять це гірше.

Валентина Гатальська

Вчителька англійської мови розповідає, що школа як навчальний заклад її не дратує, але деякі вимоги щодо постійного підвищення кваліфікації не до вподоби.

Звичайно, вчитель повинен постійно вчитись і самовдосконалюватись, але вимоги з боку законодавства щодо обов’язкового підвищення кваліфікації недосконалі і тому постійно виникають непорозуміння,
– пояснює Валентина,

Йдеться про зобов’язання зібрати сертифікати про 150 годин самоосвіти за 5 років від тих, хто має ліцензію на освітню діяльність. Але ліцензія – це не завжди якість, не завжди цікаво і корисно. Міжнародні заходи теж не враховуються, бо не ліцензовані в Україні.

"Я щороку відвідую різні конференції, семінари, вебінари, сама проводжу різні заходи для вчителів, постійно співпрацюю у міжнародних проєктах і отримую сертифікати. Але далеко не всі вони мають валідність, тому що не вписуються в рамки закону про підвищення кваліфікації", – зізнається вчителька.

На її думку, потрібно допрацювати цей невдалий закон, а обов’язкову атестацію вчителів скасувати. Вчителі повинні мати право проходити атестацію тільки тоді, коли бажають підвищити кваліфікаційну категорію.

Ганна Бут

Вчителька біології, громадянської освіти, німецької мови та художньої культури каже, що її найбільше дратує формальність, надмірна паперовість та бюрократія, яка забирає багато сил, енергії і натхнення.

Інколи дивишся на все це і не розумієш, коли працювати з дітьми. Здається, що ніхто не регулює кількість та якість різних конкурсів, флешмобів, де треба брати участь. Награність мене вбиває найбільше,
– додає Ганна Бут.

Оксана Єрохіна

Вчителька англійської мови впевнена, що брак грошей – це одна з болючих проблем. педагоги працюють за напруженим робочим темпом, приносять роботу додому, і було б непогано їм мати час і кошти для повноцінного відпочинку.

Хотілося б реально гідної оплати праці, щоб вчителювати із задоволенням і бути здоровою людиною. Сьогодні, на жаль, випускники шкіл, навіть маючи бажання і хист, не йдуть навчатися на вчителів, обираючи спеціальності з гідною зарплатою,
– додає пані Оксана.

Вона хоче розвитку популяризації професії. Це можна робити, спонсоруючи програми професійного розвитку крутих педагогів.

За свою нелегку працю прогресивні вчителі часто отримують лише моральне заохочення на кшталт подяк і грамот. Але мали б бути реальні стимули для розвитку вчителів. Наприклад, безкоштовне стажування у передових школах за кордоном, оплачувані відпустки тощо.

Ще одна болюча тема учнів і вчителів, на думку Оксани Єрохіної, – це застаріла техніка у школі або у педагога вдома. Також вчителям хотілося б мати правовий захист і можливість відстоювати свої права.

Оксана Хомич

Вчителька початкових класів каже, що загалом вчителів дратує невідповідність нормам кількості учнів у класі.

За законом, має бути до 30 учнів, а буває і 35, і 42. Відповідно, коли приміщення не відповідає кількості дітей, всім тісно та некомфортно працювати, вчителі не можуть проводити активності в класі. Слід дотримуватися норм,
– наголошує вона.

За словами Оксани Хомич, Нова українська школа передбачає, шо діти мають працювати в осередках. А як це зробити вчителю, якщо в класі 40 людей?

Окрім того, через брак фінансування вчителі, які хочуть креативити, часто змушені власним коштом докуповувати потрібне канцелярське приладдя, кольоровий папір тощо. Тому слід підвищити фінансування і встановити прозорий контроль за коштами.

Богдан Завидовський

Вчитель біології, природознавства, хімії та “Я у світі” зізнається, що його дратує, коли є невеликий конфлікт старого покоління і молодого, бо консервативні вчителі не готові відмовлятися від стандартної роботи у класі, хоча дітям це цікаво.

Молодим вчителям у школах буває важко вступати в дискусію зі старшими колегами, а самостійно вони навряд можуть щось змінити. Є категорії вчителів, які утримуються в школі тільки за минулі досягнення, хоча нічого нового людина не робить. Це треба змінювати,
– каже він.

Також Богдана Завидовського дратує, що шкільна програма часто відірвана від реалій життя та перевантажена.

"Щоуроку нова тема – на практиці діти за цим не встигають. Треба зробити навчання більш цікавим і прикладним для дітей, а для цього дати більше свободи на місцях школам. Треба визначити обов'язкові теми і теми на розсуд вчителя", – додає він.

Юлія Должанська

Вчителька української літератури та мови зізнається, що її найбільше дратує велика кількість паперової документації, яку можна перенести в електронний варіант. У XXI столітті можна використовувати електронний журнал.

Я працюю в приватній школі, у нас є зручний для учнів, вчителів і батьків електронний журнал. Але оскільки існує вимога МОН, ми продовжуємо паралельно вести паперовий. Але хочеться більше часу приділяти учням,
– додає Юлія.

До слова, у 2020 році переможцем національної премії Global Teacher Prize Ukraine став вчитель з Тернопільщини Василь Дяків. Він викладає історію, громадянську освіту й основи здоров'я для учнів.