Також обговорюють присвоєння ліцею статусу опорного. Зазначимо, що громадське обговорення проєкту про ліцей триватиме до 2 квітня. Потім проєкт можуть ухвалити або доопрацювати.

До теми Навіщо Україні потрібна реформа старшої школи: пояснення освітнього омбудсмена

У МОН наголосили, що в умовах впровадження реформи та розширення повноважень сільських, селищних та міських рад, важливим є питання спроможності органів місцевого самоврядування забезпечувати доступність повної загальної середньої освіти.

Також у Міносвіти інформують, що відповідно до закону, освіту можна здобувати в окремих закладах освіти або в структурних підрозділах однієї юридичної особи.

Так, ліцей може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами, чи утворювати для цього структурні підрозділи.

До слова, згідно з реформою НУШ, заклади середньої освіти мають переформатуватися:

  • 1 – 4 класи – це початкова освіта,
  • 5 – 9 класи – це базова освіта (заклади називатимуться гімназіями)
  • 10 – 12 класи – це профільна освіта (будуть створені ліцеї).

Нова система остаточно має запрацювати від 2027 року (коли до профільних ліцеїв доростуть учні НУШ, які зараз вчаться в третьому класі). Детальніше про це – читайте за посиланням.