Директор департаменту освіти міськради Олена Буйневич розповіла про цей інцидент у соцмережах, де побачила кадри, що вчитель силоміць тягне дитину з класу до директора.

До теми Т*арі нещасні, дов**ні козли, – у Києві вчитель обзивав і погрожував п'ятикласникам

На відео помітно, що шестикласника вчитель тягне коридором за шию і за ноги.

Вчителя звільнили. Правильно вчинили. Не обговорюється. Як би не було, підняти руку на дитину і вийти з професії, все,
– написала Буйневич.

Вчитель силою тягне учня до директора / Відео з телеграм-каналу "Одесса как она есть"


За її словами, вчителі з інших шкіл кажуть, що захисту немає – учні постійно порушують дисципліну, зривають уроки тощо. Вони проводили бесіди, але сенсу не було.

Чиновниця каже, що у випадках, коли дитина зриває уроки чи має погану поведінку, школа не повинна виглядати беззахисною.

Існує чіткий алгоритм дій, куди звертатися вчителеві:

  • Психологічна служба
  • Ювенальна поліція
  • Служби, які допомагають стимулювати батьків виконання своїх обов’язків.

"Запитую, чи працювали зі спеціалістами? Чи зверталися за допомогою? Ні. Нехай якось вчителі на уроках… щоб тихо", – написала вона.

Текст публікації Олени Буйневич:

Побачила кадри, де вчитель силоміць тягне дитину з класу до директора. Вчителя звільнили. Правильно вчинили. Не обговорюється. Як би не було, підняти руку на дитину = вийти з професії, все.

Разом з тим. Говорю з іншими вчителями школи. Кажуть, захисту немає. Постійні порушення дисципліни, зриви уроків, відсутність розуміння та підтримки з боку батьків. Мовляв, бесіди ми проводили, але сенсу немає. Купа скарг від батьків, дітям не дають вчитися.

У випадках, коли дитина категорично заперечує норми поведінки, школа не повинна виглядати беззахисною. Є чіткий алгоритм дій. Психологічна служба. Ювенальна поліція. Служби, які допомагають стимулювати батьків до виконання своїх обов’язків. Запитую, чи працювали з фахівцями? Чи зверталися по допомогу? Ні. Нехай якось вчителі на уроках… аби тихо.

Дуже часто поведінка дитини пов’язана з проблемами фізіологічними, психологічними, дитина потребує лікування, корекції, супроводу. І це обов’язок, в першу чергу, родини.

Натомість ми йдемо шляхом найменшого спротиву: аби було тихо…аби не скаржились. Аби не знати про дитячі проблеми. Нехай там у школі гребуть до якогось берега. Там догребуть, але дитина з нами залишиться, з батьками.

Мені шкода в цих історіях з вигорянням абсолютно всіх. І я знаю, що в історії з учнем, якого тягнули, вирішили все "тихо і мирно". Але вибачте, так не буде. В цій історії не один вчитель винний. Його дії на поверхні, очевидні, але до цього результату привели дві ліві ноги замість рук у багатьох дорослих людей.