"Новій українській школі можна вже замовляти похорон. Так само як і підвищенню зарплат педагогам, зміні підходів до оцінювання, розширенню інклюзії і т.д.", – написала Новосад.

До теми Як здорожчає оновлене шкільне меню: Клопотенко назвав ціни

Вона наголосила, що в декларації "доводяться бюджетні стелі" просто з поправкою на інфляцію.

Наприклад, на впровадження Нової української школи у 5- 7 класах (2022, 2023, 2024 роки – початок НУШ в цих класах по всій країні) грошей не буде. Додатково до нинішнього фінансування (1,4 мільярди у 2021), вочевидь, не планується нічого,
– заявила Новосад.

Але колишня міністерка МОН вважає, що реформа у класах з більшою кількістю учнів, предметів та вчителів-предметників має обійтись тими ж інвестиціями, що й у початковій школі.

“Я вже мовчу про підготовку мережі академічних ліцеїв. І це лише по школі. Решта сфер – те саме”, – сказала вона.

Читайте також Нижче середньої зарплати: скільки заробили вчителі в Україні за квітень – сума

Новосад розсмішило і те, що у декларації до 2024 року немає закладених ніяких коштів для фінансування президентського університету в 7,2 мільярди гривень.

Я не розумію, нащо приймали цей треш, і що це змінює. Бо для освіти і науки це не змінює нічого. Точніше ні, змінює – робить лише гірше. Бо стояти на місці в нашій ситуації – це невпинно котитись назад,
– запевнила Новосад.

Вона додала, що зараз вся надія на річний Державний бюджет.


Пріоритети Бюджетної декларації

31 травня 2021 року Мінфін повідомив, що уряд на позачерговому засіданні вперше схвалив Бюджетну декларацію на найближчі 3 роки.

Згідно з нею, зусилля уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених карантином у зв’язку із COVID-19.

Основні пріоритети Бюджетної декларації:

  • посилення обороноздатності та безпеки держави;
  • розвиток агропромислового комплексу;
  • формування чистого та безпечного довкілля;
  • розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація;
  • посилення енергонезалежності;
  • створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення;
  • забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти;
  • забезпечення якісного рівня медицини;
  • підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.