Головні міфи про профільну шкільну освіту: експертка розповіла, у що не варто вірити

Тому членкиня комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина розповіла у своєму фейсбуці, у які популярні міфи щодо старшої школи не варто вірити.

Важливо Школи стануть гімназіями і ліцеями: Гриневич пояснила, які зміни чекають на учнів 10 – 11 класів

Головні міфи про профільну шкільну освіту

Міф № 1. Місць у ліцеях на всіх не вистачить

За словами експертки, місцеві органи влади ведуть облік дітей та враховують спроможність кожного закладу освіти. Тому вони зможуть забезпечити додаткові класи за необхідності.

А якщо заклад освіти будуть реорганізовувати або закривати, то учням забезпечать можливість навчання на відповідному рівні. Тож, Гришина запевнила, що місця у ліцеях вистачить всім охочим школярам.

Міф № 2. Ліцеї будуть далеко від дому

Гришина наголосила, що зараз в Україні триває реформа деінституалізації, завдяки якій буде створена достатня кількість ліцеїв, щоб дітям не доводилося розлучатися з родиною – відповідний законопроєкт внесли до парламенту. Це збалансує співвідношення належної якості освіти й територіальної доступності.

Додамо, що колишня міністерка освіти Лілія Гриневич запевнила, що обласні державні адміністрації та великі міста будуть самі визначати, де буде перебувати ліцей.

Міф № 3. До ліцею важко буде дістатися

Гришина стверджує, що органи місцевого самоврядування за бюджетні кошти мають забезпечити підвезення учнів до закладу освіти, а після закінчення уроків – додому.

Крім того, ліцеїв по Україні буде достатня кількість для максимального врахування принципу територіальної доступності.

Міф № 4. У містечках із населенням до 50 тисяч ліцеїв не буде

Це теж міф, якому не варто вірити. Адже. За словами Гришиної, ліцей можна буде створити, але його засновником буде не місцева громада, а обласна рада. Вона ж ухвалюватиме рішення щодо доцільності відкриття ліцею.

До того ж, у МОН наголосили, що рішення про створення ліцеїв прийматимуть обласні та міські ради населених пунктів, а також всі органи місцевого самоврядування із кількістю населення менше 50 тисяч мешканців.

Міф № 5. Учням з ліцеїв, які приїжджатимуть з інших міст та сіл, доведеться винаймати житло

Гришина запевнила, що законом передбачене створення та утримання пансіонів. Учні матимуть можливість за необхідності лишатися в них. Тобто учні матимуть право вибору та самі обиратимуть зручний для себе варіант.

А за словами Гриневич, в міста та селах, зокрема, подбають про формат ліцеїв, а поруч з ними можуть створити пансіони чи гуртожитки, де можуть жити діти віком від 16 до 18 років.

Міф № 6. Після гімназії складно буде вступити до ліцею

Згодом визначать чіткі правила зарахування учнів до закладів освіти, і вони будуть єдині для всієї країни. Конкурс до ліцею проводитимуть тільки у тому разі, якщо кількість поданих заяв про зарахування перевищить загальну кількість вільних місць.

Окрім того, з 2027 року до ліцею можна буде вступити за результатами ЗНО для учнів, які закінчили 9 класи.

Читайте також У найближчі два роки масового закриття 10 – 11 класів не буде: експерт про реформу старшої школи

Міф № 7: Більшість шкіл вже з 2021 року перестане приймати учнів у старші класи

У Міносвіти пояснили, що насправді всіх учнів, які захочуть після 9 класів продовжити навчання у школі, будуть зараховувати до 10 класів. Тобто, для дітей, які наразі переходять до 10-11 класу, нічого не змінюється.

Жодного випускника 9 класу не позбавлять права на продовження повної загальної середньої освіти. А навчатися за нової реформою учні 10 класів почнуть з 2027 року.

Що учням дасть шкільна реформа

Юлія Гришина запевнила, що шкільна реформа дасть кілька переваг. Зокрема:

• забезпечить якісну освіту, особливо у сільській місцевості, де часто один вчитель викладає декілька предметів;
• надасть школярам можливість краще зрозуміти, у якій сфері варто себе реалізувати з урахуванням особистих здібностей та вподобань;
• передбачить зосередження старших класів переважно в окремих закладах освіти – ліцеях.

Водночас членкиня комітету ВР з питань освіти та науки вважає, що система реформи шкільної освіти не є досконалою. Зокрема, є проблеми з ресурсами на заснування ліцеїв.

Саме тому ми розробили законопроєкт, що надасть можливість створювати ліцеї не тільки обласним радам великих міст, а й всім органам місцевого самоврядування. Також плануємо тимчасово знизити мінімальний поріг навчальних напрямів (профілів) з 4 до 2,
– наголосила експертка.

У такий спосіб реформа відбуватиметься плавно – всі створять необхідну кількість закладів, після чого ми будемо поступово підвищувати вимоги до профільної освіти, – звернула увагу Юлія Гришина.