Видання "Освіторія" підготувало 7 цікавих та неочікуваних фактів з життя Григорія Сковороди та зібрало його цитати-поради сучасним вчителям та батькам.
Важливо 5 важливих звичок, які допоможуть зробити самоосвіту ефективнішою
7 цікавих фактів про Григорія Сковороду та його поради
Сковорода — учень-індиго
Відомо, що Григорій Сковорода народився в козацькій родині, де дбали про освіту дітей: його старший брат Степан навчався в Польщі, а Григорій вже з 7 років пішов здобувати освіту в початкову дяківську школу.
Сьогодні таку дитину назвали б "індиго", адже, окрім шкільної науки, малий Григорій мав багато гуртків, зокрема навчався музичної грамоти та гри на інструментах, був солістом у церковному хорі.
А у 16 років Григорій вступив до Києво-Могилянської академії, де опанував 5 іноземних мов.
Сковорода — студент-хіпстер
У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами близько 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту. А все через те, що він найбільше цінував власну свободу і брав участь у багатьох проєктах.
До прикладу, філософські студії йому довелося перервати на кілька років, щоб співати у придворній царській хоровій капелі.
Григорій Сковорода у мандрах / Фото ukrainka
Як і годиться хіпстеру, Сковорода зневажав високі титули і посади. За переказами, він зверхньо і самовпевнено відповів імператриці Катерині II, коли та запитала, чому він їй не вклонився: "Не бажав я тебе бачити, ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, якщо я перед тобою удвоє зігнуся?"
Сковорода — вчитель-змінотворець
Свою кар’єру педагога Сковорода розпочав у колегіумі в Переяславі, де він викладав поетику. Але поет робив це за власною програмою, нехтуючи усталеними методами, тож невдовзі його звільнили.
Так, в середині 18 століття Сковорода застосовував принцип "вербальних оцінок" – ставив учням не бали, а писав короткий фідбек на завдання учнів. Попри відверті коментарі Сковороди, студенти його дуже любили та поважали.
Згодом, коли Сковорода викладав у Харківській колегії, він запрошував студентів до себе додому та мав з ними дружні стосунки. У своїй педагогіці філософ спирався на принцип природності. Казав так: "Яблуню не вчи родити яблука: вже сама природа її навчила… Учитель і лікар — не лікар і вчитель, а тільки служитель природи".
Сковорода — новатор профорієнтації
Григорій Сковорода найбільше відомий своєю філософією "сродної праці". Але в ті часи ця ідея була бунтівна і новаторська, адже батьки завжди вважають, що знають краще за дітей, який фах престижний і успішний.
Порада від Григорія Сковороди. Філософ наполягав, що слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя.
Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі,
– казав він.
Сковорода – чайлдфрі
Григорій Сковорода свідомо не пов’язував себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть, що він навіть коли втік з-під вінця в день свого одруження. Але ми не знаємо, чи це правда.
Окрім того, Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним батькам Сковорода радить: "Є два головних батьківських обов’язки: благо родити і благо навчити". Роль батьків він порівнював з деревом та плодами: "Як від яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський дух і норов переходить до дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не вкореняться".
Читайте також Корисні поради: як встигати все та всюди
Сковорода — сучасний коуч
Григорій Сковорода мав багато конфліктів із представниками влади й тодішніми управлінцями. Тому він вирішив навчати свого найкращого учня Михайла Ковалинського дистанційно.
Сковорода писав йому листи, у яких давав настанови та мотивував Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорював, пише, що вірить у сили і талант свого учня: "Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма".
Сковорода — мандрівний блогер
У мандрах Григорій Сковорода провів понад 20 років: він зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці та багато писав, хоча за життя не видав жодної книжки. Тож, можна сказати, що він досяг вершини майндфулнесу – вмів насолоджуватися кожною миттю життя.