Протягом місяця громадська спілка "Освіторія" провела онлайн-опитування вчителів, в якому взяли участь понад тисячу педагогів.

До теми Що нового чекає на школи у 2022 році: 10 головних змін та прогнозів

Де працюють та що викладають ці вчителі

Здебільшого вчителі, які взяли участь у опитуванні, працюють у державних школах – їх 61 %, у комунальних – 36 % і лише 3% з приватних шкіл. У половині закладів, де працюють респонденти, проводиться пілотування НУШ.

Найбільша частка респондентів (41 %) викладає предмети мовно-літературної галузі. 12 % працюють – за математичним напрямом, ще по 11 % – викладають інформатику і природничі дисципліни. Найменше представлено вчителів фізичної культури та міжгалузевих інтегрованих курсів.

Як вчителі готуються до НУШ

Здебільшого вчителі досі надають перевагу традиційним способам навчання, які пропонує держава. Найбільше респондентів відповіли, що готувалися до НУШ на державних навчальних програмах, зокрема на курсах ІППО (66 %).

Ще 59 % опитаних учителів читали документи та роз’яснення МОН. А 27 % – проходили курси для вчителів початкової школи на платформі EdEra. Понад 8 % вчителів проходили приватні навчальні програми.

Ще 14 % взагалі не проходили навчання в межах НУШ. Це тривожний показник, оскільки вже наступного навчального року 5–6 класи розпочнуть навчатися за реформою.

Декілька вчителів із Києва зазначили, що проходили навчальні курси на базі Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Зазначимо, що підвищити кваліфікацію можна й у багатьох інших педагогічних університетах України, зокрема схожі курси пропонують:

  • Чернівецький національний університет,
  • Львівський національний університет,
  • Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова та інші.

Наскільки вчителі обізнані в темах НУШ

61 % опитаних учителів відповіли, що володіють знаннями та навичками НУШ. Найбільше респондентів почуваються впевнено в темах:

  • "Вікові та психологічні особливості учнів",
  • "Робота з навчальними планами",
  • "Розробка та використання сучасних навчальних матеріалів".

Понад 70 % опитаних педагогів відповіли, що орієнтуються в цих темах на доброму або високому рівнях.

Натомість проблемними є навички "Інтеграція", "Розробка навчальних програм" і "Робота з дітьми з ООП". 78 %, 50 % і 55 % учителів відповідно зазначили, що володіють ними на низькому або середньому рівнях.

Цікаво, що за результатами опитування, розрив у компетенціях між учителями із міст і вчителями з сіл існує, хоч і незначний. Відповідно, у майбутньому освітнім організаціям варто докладати більше зусиль, щоб педагоги з сіл проходили навчальні курси та програми для НУШ.

Зверніть увагу Школа потрібна для радості, – один з авторів концепції реформи НУШ про переосмислення освіти

Чи потрібен учителям навчальний курс

90% респондентів відповіли, що їм потрібен цілісний курс для роботи з учнями в межах НУШ. 15 % опитаних учителів уточнили, що зацікавлені лише в офлайн-тренінгах. Натомість 33 % надали би перевагу лише онлайн-курсу.

До того ж, 10 % респондентів зазначили, що не потребують такого курсу. Важливо зазначити, що із них 65 % працюють у школах, де пілотують НУШ. Тому ймовірно, що необхідне навчання вони вже пройшли.

Що відомо про НУШ в Україні

"Нова українська школа" – це головна реформа МОН під керівництвом колишньої міністерки Лілії Гриневич. Мета НУШ – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Впроваджувати її почали з учнів перших класів. Так, у 2018 році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 навчальному році українські першокласники почали навчатися за новою системою.

Окрім того, МОН вже готується до запуску реформи "Нової української школи" у 5 – 9 класах. Проєкт розраховують провести протягом 2021 – 2027 років у три етапи.


До слова, реформа Нової української школи, яка стартувала у 2017 році, реалізовувалася одночасно у 147 школах. Але жодного державного стандарту її проведення не було. Також вчителі не мали затверджених освітніх програм. Деталі – читайте у статті.