Для чого проводили дослідження? Завдяки цьому хотіли оцінити, чи планують підлітки здобути кар’єру, пов’язану з природничо-науковими дисциплінами.
До теми Це допоможе абітурієнтам знайти виш і професію, – Педан запускає проєкт про університети
Результати дослідження
Майже кожен четвертий (24%) 15-річний підліток планує обрати після школи професію, що потребує підготовки з природничо-наукових дисциплін. Серед них:
- 8,6% учнів планують працювати професіоналами, яким потрібна вища освіта з природничо-наукових дисциплін та інженерії (наприклад, інженер, архітектор, фізик чи астроном);
- 11,4% – медичними працівниками (наприклад, лікар, медсестра / медбрат, ветеринар, фізіотерапевт);
- 2,6% – фахівцями в галузі ІКТ (наприклад, розробник програмного забезпечення, програміст застосунків);
- 1,4% – фахівцями в галузі техніки, пов’язаної з наукою, та асоційованими фахівцями (наприклад, інженер-технік з електрики чи телекомунікацій).
У середньому в країнах ОЕСР хлопці та дівчата майже однаково планують працювати в галузі природничо-наукових дисциплін: майже 25% хлопців та 24% дівчат.
Проте є різниця у виборі конкретних професій між хлопцями й дівчатами. Хлопці вдвічі частіше, ніж дівчата, планують працювати інженерами, ученими або архітекторами. Також у сфері ІКТ планують працювати 4,8% хлопців та лише 0,4% дівчат.
Водночас дівчата майже втричі частіше планують працювати лікарями, ветеринарами, медсестрами чи фахівчинями в галузі медицини.
Результати дослідження / Джерело: ОЕСР, база даних PISA
У висновках дослідження йдеться про те, що під впливом своїх родин і популярної культури дівчата часто уявляють науковців чоловіками в лабораторних халатах, розглядають інформатику як "чоловічу" галузь.
Такі стереотипи часто знеохочують дівчат, здатних до науки й зацікавлених у ній, планувати кар’єру в галузі природничо-наукових дисциплін, техніки або інженерії.
Хоча дані PISA показують лише очікування 15-річних підлітків, які можуть змінитися в кінцевому результаті, різниця між очікуваннями хлопців і дівчат тісно збігається з останніми показниками зарахування до вишів.
Читайте також Як вчителям оцінювати учнів, вести журнал та перевіряти зошити: пояснення МОН
До слова, освітній експерт Ігор Хворостяний підтримує рішення про поділ ЗНО з мови та літератури на два окремі предмети та вважає, що зовнішнє незалежне оцінювання з української літератури не має бути обов’язковим для абітурієнтів. Деталі – у статті.