Мовний омбудсмен Тарас Кремінь у фейсбуці привітав освітян з початком серпневих конференцій до початку нового навчального року та розповів про мовні проблеми у закладах освіти.

До теми Скільки чиновників не склали іспит з державної мови та яких в них рівень української

За його словами, мовою навчання в закладах освіти є державна мова. Проте для ліквідації російськомовного навчання пройшло не так багато часу, тож досі в деяких школах чи вишах можна почути російську.

У деяких закладах освіти з українською мовою навчання, особливо на сході та півдні України, освітній процес, зокрема в позаурочний час, все ще може здійснюватися недержавною мовою,
– написав Кремінь.

Про це стало відомо зі скарг та звернень, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого. Так, лише за останні півроку до них надійшло понад 2 тисячі повідомлень про порушення мовного закону, з них 80 звернень стосувалися сфери освіти:

  • Є факти, що вчителі спілкуються з учнями державною мовою, а на перервах чи позашкільних заняттях, педрадах чи батьківських зборах говорять російською мовою.
  • Окрім того, надійшли звернення щодо спілкування російською мовою під час навчання в Одесі, Черкасах, Києві, Харкові, Херсоні.

"Ми продовжуємо фіксувати порушення мовного законодавства викладачами й професорами різних національних університетів, які у своїх публічних виступах ігнорують державну мову", – заявив Кремінь.

Уповноважений із захисту державної мови переконаний, що для популяризації та кращого знання історії становлення рідної мови в навчальних закладах мають бути створені музеї української мови. Вони вже розробили Концепцію майбутнього такого музею.

Було б добре, аби такі виставкові експозиції змогли запрацювати як у вишах, так і в школах. Тоді кожна дитина ще зі шкільної парти мала б змогу дізнатися, як зароджувалась українська мова та який шлях заборон їй довелося подолати,
– додав Кремінь.

Він також зазначив, що через відсутність навчання українською мовою в окремих районах Донбасу, а також в Криму – це вагома перешкода для вступу до українських вишів.

До слова, опитування показують, що близько третини українців вдома розмовляють лише українською мовою. Трішки менше спілкуються і українською, і російською. А виключно російською говорять вдома лише 11% українців. Деталі – читайте у статті.

Текст публікації Тараса Кременя:

Вітаю колег-освітян зі стартом традиційних серпневих конференцій, які є передвісниками початку нового навчального року. Сьогодні освіта, як фундамент творення особистості, відіграє важливу роль у зміцненні статусу української мови як державної.

Для освітніх реформ знаковими стали закони, які були прийняті протягом 2017-2020 років. Серед них Закон"Про освіту", Закон "Про фахову передвищу освіту", Закон "Про повну загальну середню освіту", а також Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", в якому 21 статтею визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Як один з співавторів всіх цих документів, хочу відмітити, що саме вони посилили роль української мови як державної в одній із найголовніших сфер суспільного життя — в сфері освіти.

Проте для ліквідації останніх "пароксизмів" російськомовного навчання пройшло не так багато часу. І сьогодні у деяких закладах освіти з українською мовою навчання, особливо на Сході та Півдні України, освітній процес, зокрема в позаурочний час, все ще може здійснюватися недержавною мовою. Про це свідчать ті скарги та звернення, які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого.

За останні півроку до Секретаріату надійшло 2126 повідомлень про порушення мовного закону, з них 80 звернень, а це 3,8%, стосувалися сфери освіти й науки. Зокрема, надійшли звернення щодо застосування недержавної мови в освітньому процесі в Одесі, Черкасах, Києві, Харкові, Херсоні. Ми продовжуємо фіксувати доволі резонансні факти порушення мовного законодавства викладачами й професорами різних національних університетів, які у своїх публічних виступах ігнорують державну мову.

Окрім того, мають місце факти, коли під час навчально-виховного процесу вчителі, педагогічні працівники спілкуються з учнями державною мовою, а на перервах, позашкіллі, під час засідань педагогічних рад, проведення батьківських зборів послуговуються недержавною мовою. Сподіваюсь, що ця тенденція буде зменшуватися, і вчителі відчують свою відповідальність за утвердження української мови як державної.

Переконаний, що для ширшої популяризації та кращого знання історії становлення рідної мови в навчальних закладах мають бути створені музеї української мови. Ми разом з Академією педагогічних наук України розробили Концепцію майбутнього такого музею. Було б добре, аби такі виставкові експозиції змогли запрацювати як в закладах вищої освіти, так і на шкільному рівні. Тоді кожна дитина ще зі шкільної парти мала б змогу дізнатися, як зароджувалась українська мова та який шлях заборон та утисків їй довелося подолати, аби нарешті утвердитися у статусі державної.