Робота шкіл під час карантину

Уряд видав постанову, що при посиленому карантину будуть працювати лише ті школи, де вакциновано понад 80% вчителів, навіть в червоній зоні.

До теми Навчання з 1 вересня: на які зміни чекати школярам та чи буде дистанційка

А школи, у яких вакциновано менше 20% педперсоналу, не зможуть працювати, якщо регіон перейде з зеленої в іншу зону карантину. Окрім того, МОН та МОЗ спільно працюють над варіантами роботи шкіл у разі посилення карантину через штам коронавірусу Дельта.

В яких зонах діятиме вимога про 80% вакцинованих вчителів? Міністр охорони здоров’я наголосив, що нова вимога уряду діє на території тих областей, де встановлений жовтий, помаранчевий, червоний рівень епідемічної небезпеки.

За словами Ляшка, якщо діє зелений рівень, як зараз, то ця норма не поширюється, школи відкриються і зможуть працювати без цієї вимоги.

Які школи навчатимуть дистанційно? Очільник МОЗ запевнив, що згідно з умовами адаптивного карантину, якщо у регіоні встановлюється вищий за зелений рівень епіднебезпеки, то в школах запроваджується дистанційне навчання (якщо немає 80% вакцинованих вчителів).

Водночас міністр нагадав, що минулого навчального року при погіршенні епідситуації школи закривалися.

Сьогодні МОЗ дає шанс школам працювати, якщо буде 80% вакцинованого викладацького складу. Але ми примусово не створюємо для вчителів ситуації, коли вакцинація від COVID-19 є обов'язковою. Це один з варіантів, щоб школа працювала під час жорсткіших карантинних обмежень,
– сказав Ляшко.

Ляшко додає, що примусово вакцинувати вчителів не будуть. В Україні наразі є добровільна і безкоштовна вакцинація, і цього поки достатньо.

Зазначимо, що наразі серед працівників освіти повний курс вакцинації пройшли 308 тисяч осіб. Лідером з вакцинації вчителів є Львівська область – там щепили 25 тисяч освітян. Також найбільше щеплюють педагогів у Запорізькій (23 тисячі осіб) та Харківській (17 тисяч осіб) областях.

А найменше вчителів вакцинували у:

  • Волинській області – 6,8 тисячі осіб
  • Чернівецькій області – 6,6 тисячі осіб,
  • Луганській області – 2,7 тисячі осіб,
  • Донецькій області – 4,5 тисячі осіб.

Водночас головний санлікар Ігор Кузін наголосив, що в Україні немає законодавства, яке дозволяє не допускати до роботи невакцинованих вчителів.


Вакцинація вчителів / Ілюстративне фото 24 каналу

До слова, у МОН раніше заявляли, що планують розпочати новий навчальний рік в очному режимі. Робота шкіл залежить від вакцинації вчителів та епідемічної ситуації в регіоні.

Так, деякі школи на Херсонщині можуть розпочати навчальний рік дистанційно. Йдеться про навчальні заклади Борозенської, Високопільської, Лазурненської територіальних громад. Там можуть не побачити учнів у стінах шкіл 1 вересня, адже вакциновано мало вчителів.

Організація навчання у школах

Чи буде у школах дистанційка? Очільник МОН Сергій Шкарлет запевнив, що зараз немає перспективи повертатися до дистанційного навчання в школах.

Проте восени зростає кількість захворювань, тож є ймовірність перейти на онлайн-навчання. Міністр переконує, що все залежить від самих українців.

Водночас у МОН затвердили нові рекомендації щодо того, як оцінювати молодших школярів у новому навчальному році. На заміну звичайної бальної оцінки пропонують використовувати вербальну оцінку.

Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами:

  • П (початковий рівень);
  • С (середній рівень);
  • Д (достатній рівень);
  • В (високий рівень).

Рекомендації також містять орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів. Вона дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання.

Випускники 2022 року також будуть мати перелік обов'язкових ДПА у формі ЗНО. Так, на одинадцятикласників чекають два іспити з української мови (на вибір ЗНО з мови і літератури чи лише з мови) та математики (рівня стандарту та профільного), історія України або англійська, а також предмет на вибір.

Зверніть увагу Іспити з володіння державною мовою будуть проводити у вишах

Не забуваймо, що початкова та середня школи тепер теж складатимуть іспити, затверджені МОН.

Обов’язкові предмети для ДПА у 4 класі:

  • Українська мова (оцінювання результатів з української мови та читання).
  • Математика.
  • Мова національної меншини або мова корінного народу (для учнів шкіл, де ведеться викладання такою мовою або вона входить в програму навчання).

Обов’язкові предмети для ДПА у 9 класі:

  • Українська мова.
  • Математика.
  • Один із навчальних предметів зі списку: біологія, всесвітня історія, географія, література, іноземна мова, інформатика, історія України, основи правознавства, українська література, фізика, хімія, мова нацменшини чи корінного народу.

Є й інша новація ЗНО – тепер за власний кошт абітурієнти зможуть скласти будь-яку кількість предметів. Це додасть абітурієнтові впевненості під час вступної кампанії.

Як учнів навчатимуть фізкультури? МОН презентовало модельну програму з фізичної культури для учнів 5 – 6 класів, яку цьогоріч розпочнуть пілотувати у п'ятих експериментальних класах НУШ.

Так, відтепер модулі видів спорту обиратимуть учні спільно з учителями. Одночасно можна обирати 3 − 4 модулі (тобто в одному спортивному залі може одночасно викладатися кілька видів спорту на уроці).

Програма передбачає обов’язкові 3 години фізичної активності на тиждень, і це не залежить від типу закладу освіти. Водночас рухова активність дітей у школах має становити 6 годин на тиждень.

У МОН ухвалили нову методику вивчення історії Голокосту та Другої світової війни у школах. Тепер учні будуть проводити інтерактивні дослідження, шукати документальні свідчення та спілкуватися з очевидцями.

Читайте також Місцеві бюджети не використали 7 мільярдів гривень на потреби освіти: на що їх витратять

Також міністр освіти Сергій Шкарлет вважає, що дитина в будь-якому випадку має бути гармонійно розвиненою. За його словами, школярам варто вивчати сексуальну освіту.

Очільник МОН додав, що зараз є декілька дисциплін, у межах яких проводиться сексуальне виховання:

  • Основи здоров'я,
  • Біологія,
  • курс "Школа проти СНІДу",
  • курс "Дорослішай на здоров'я" тощо.
  • "Я, моє здоров'я, моє життя",
  • "Захисти себе від ВІЛу" тощо.

Українські школярі привезли додому нові перемоги з міжнародної олімпіади з хімії – вони здобули два срібло і бронзу.

Всього було понад 300 учасників. Серед всіх 49 місце посів українець Олександр Запорожець – учень першої міської гімназії Черкас (виборов "срібло").

Ще одне "срібло" завоював Ігор Холомєєв – учень Києво-Печерського ліцею № 171 "Лідер" (посів 100 місце). А учень Черкаської гімназії №1 Юрій Окіс привіз "бронзу" (зайняв 143 місце).

Окрім того, українські школярі показали також високі результати на міжнародних олімпіадах з фізики, інформатики та математики:

  • На міжнародній олімпіаді з фізики учні отримали одну золоту, одну срібну та три бронзові медалі.
  • На міжнародній олімпіаді з математики команда українських школярів здобула три золота, два срібла та одну бронзу.
  • На міжнародній олімпіаді з інформатики школярі отримали одну золоту і дві срібні медалі.

Також цього року понад 500 українських випускників набрали хоча б з одного предмету ЗНО максимальну кількість балів, ще 27 учасників – набрали 200 балів з двох тестів і один учасник отримав 200 балів з трьох предметів.

Скільки випускників щороку отримували 200 балів:

  • у 2021 році – 528 учасників,
  • у 2020 – 455 учасників,
  • в 2019 році – 274 учасника,
  • в 2018 році – тільки 222 учасника,
  • у 2017 році – 303 учасника,
  • у 2016 році – 258 учасників,
  • у 2015 році – 1 753 учасника,
  • в 2014 році – 647 учасників,
  • в 2013 році – 686 учасників,
  • в 2012 році – 951 учасник,
  • у 2011 році – 658 учасників,
  • У 2010 році – 1019 учасників,
  • у 2009 – 983 учасника,
  • у 2008 – 731 учасник.

Ним виявився випускник київського фізико-математичного ліцею Денис Кінзерський. Він отримав на ЗНО-2021 по 200 балів одразу із 3 предметів та виявився єдиним, кому вдалося здобути настільки хороший результат.

Зазначимо, що у 2020 році з 455 відмінників на ЗНО 108 проживали в Києві, 64 – у Львівській області, 36 – в Дніпропетровській області, 32 – в Харківській області, 20 – в Івано-Франківській області та по 16 – в Полтавській і Донецькій областях.


Де живуть відмінники / Інфографіка "Слово і діло"

Додамо, що Україна показала один із найкращих результатів у міжнародному рейтингу якості середньої освіти. Дослідження свідчать про те, що українські вчителі навчають школярів нарівні з розвиненими країнами.

2 серпня завершився прийом оригіналів документів абітурієнтів.Зарахування на бюджет відбуватиметься 9 серпня, переведення на вакантні місця держзамовлення – не пізніше 19 серпня.

Важливо Що таке податкова знижка на навчання та хто її може отримати

Вступники, які претендують на переведення на бюджет, мають подати підтверджуючі документи до 11 серпня.

Водночас абітурієнти в магістратуру повинні до 7 серпня (18:00) подати оригінали документів до вишів. А офіційне зарахування на бюджет відбудеться 12 серпня.

Терміни вступу
Терміни вступу у 2021 році / Інфографіка МОН

У 2021 році вступники подали до вишів понад 1 мільйона 700 тисяч заяв. Вступники на бакалаврат найбільше обирають такі спеціальності: філологія, право, комп’ютерні науки та менеджмент.

10 найпопулярніших вишів за кількістю заяв від абітурієнтів:

  1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – понад 54 тисячі заяв.
  2. Львівський національний університет імені Івана Франка – понад 47 тисяч заяв.
  3. НТУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – понад 46 тисяч заяв.
  4. Національний авіаційний університет – майже 39 тисяч заяв.
  5. Національний університет "Львівська політехніка" – понад 37 тисяч заяв.
  6. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – понад 32 тисячі заяв.
  7. Київський національний торговельно-економічний університет – майже 30 тисяч заяв.
  8. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – понад 26 тисяч заяв.
  9. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова – понад 20 тисяч заяв.
  10. Київський університет імені Бориса Грінченка – понад 18 тисяч заяв.

МОН відмовилося від ручного розподілу державного замовлення у вишах на користь принципу "бюджетні місця йдуть за кращими вступниками". Тобто абітурієнти отримають рекомендації до омріяних вишів завдяки автоматичному розподілу бюджету. Деталі – читайте у статті.

До теми Як відбувається переведення на вільні місця бюджету: хто має право на першочерговий вступ

В.о. директора департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої освіти і освіти дорослих ДСЯО Наталія Вітранюк каже, що однією з найбільших проблем вступної кампанії є те, що абітурієнти на бюджет невірно визначають пріоритети поданих до вишів заяв.

Наприклад, іноді вступники, маючи конкурсний бал 130 балів, подають заяву за першим пріоритетом на спеціальність “Міжнародні відносини” в КНУ ім. Шевченка, де прохідний бал є значно вищим. Через це вони втрачають можливість отримати бюджетне місце.

Уряд ухвалив виплати школярам для підготовки до школи

Уряд на засіданні також затвердив постанову про одноразову допомогу кожному школяреві з багатодітної малозабезпеченої сім’ї. Виплати отримають 145 тисяч дітей. Загальний розмір програми складе 290 мільйонів гривень.

Так, до початку навчання багатодітні родини отримають по 2 тисячі гривень на кожну дитину, яка станом на 1 серпня цього року досягла віку 6 – 18 років. Кошти мають виплатити вже цього місяця.

Уряд затвердив Декларацію про безпеку шкіл у період війни на Донбасі

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл. Зокрема, документ передбачає створення умов для навчання та безпечного середовища у школі у період збройного конфлікту на Донбасі.

Зокрема декларація передбачає:

  • створення системи моніторингу нападу на заклади освіти,
  • забезпечення захисту шкіл від нападів та їх відновлення у разі пошкодження;
  • забезпечення безперервності навчання;
  • впровадження в освітню політику чутливих до конфліктів інструментів;
  • забезпечення системності підходів до захисту освіти в умовах збройного конфлікту;
  • перегляд механізму раннього попередження та евакуації учнів та вчителів у разі нападу або ризику нападу на школу;
  • забезпечення психологічного супроводу та програм психоемоційної підтримки для учасників освітнього процесу;
  • забезпечення підключення шкіл в сільській місцевості до інтернету та техніки для дистанційки.
  • У Чернігові викладач військової частини отримав звання за підробленим дипломом

У Чернігові викладач військової частини "Десна" отримав 5 років позбавлення волі за підроблений диплом. Завдяки документу про освіту чоловік зміг отримати звання та грошове забезпечення. Деталі – у статті.

  • Екс-директора інтернату на Київщині підозрюють у розкраданні 300 тисяч гривень

Колишнього директора Святошинського дитячого будинку-інтернату та підозрюють у розкраданні 300 тисяч гривень,які виділяли на встановлення системи кондиціонування у закладі.

Якщо справа потрапить до суду, і його вину доведуть, то екс-директору загрожує до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади чи займатися певною діяльністю.

  • Суд покарав вчительку на Львівщині, яка погрожувала учневі ножем

Вчителька Солонківської школи Надія Волощук змусила семикласника з’їсти паперовий літачок, а потім погрожувала йому ножем. Після публічного розголосу її звільнили з роботи та визнали винною у суді.

Водночас сама вчителька свій вчинок назвала жартом, а поведінку пояснила некерованістю класу. Суд оштрафував педагогиню на 850 гривень.

В Україні може з’явитися професія сценариста

У всьому світі продюсери працюють зі сценаристами. Адже успіх фільму на 50% складається з ідеї і відмінно написаного сценарію. Тож незабаром і в Україні може з’явитися така професія та курс у вишах.

Іноземні студенти в Україні

В Україні навчається понад 76 тисяч іноземних студентів, які представляють 155 країн світу. Вони обирають українські університети через якість освіти та вартість навчання. На сьогодні понад 400 університетів навчають іноземців.

Чому іноземці обирають українські виші? Все через якість освіти та можливість практичного навчання. Також важливими для іноземних студентів є:

  • вартість навчання,
  • вартість проживання,
  • визнання українського диплому на батьківщині,
  • можливість працевлаштування.