Заступниця голови “Голосу" Інна Совсун розповіла, що фракція відправила подання до Конституційного суду, у якому підписалися 46 депутатів.
До теми Кнопкодавство за призначення Шкарлета: ДБР намагається отримати додаткові відео
Йдеться про нардепів від фракцій "Голос" і "Європейська солідарність", а також кілька мажоритарників, які є позафракційними.
Депутати з інших фракцій, зокрема від "Слуги народу", відмовилися підписувати його, але це не критично, тому що 46 підписів цілком достатньо,
– зазначила депутатка.
Які партії підписали подання:
- "Голос" – 17 голосів,
- "Європейська солідарність" – 25,
- "Батьківщина" – 1,
- позафракційні – 2,
- "За майбутнє" – 1.
На уточнююче питання, коли саме депутати відправили подання щодо призначення Шкарлета міністром в Констритуційний Суд, Совсун відповіла, що це сталося "вчора або позавчора".
До слова, 4 березня Державне бюро розслідувань викликало на допит нардепів від "Голосу" Ярослава Железняка, Інну Совсун, Ольгу Стефанишин та Наталію Піпу – вони є свідками у справі про ймовірне кнопкодавство під час за призначення Шкарлета.
Що відомо про порушення у голосуванні за Шкарлета
- 25 червня уряд призначив Сергія Шкарлета виконувачем обов'язків міністра освіти і науки.
- 4 червня ексочільниця МОН Ганна Новосад звинуватила Шкарлета в плагіаті наукових робіт. Сам Шкарлет звинувачення відкидає.
- 17 грудня 2020 року Верховна Рада проголосувала за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти. Рішення підтримали мінімумом із необхідних голосів – 226.
- Одразу після цього представники партії "Голос" заявили, що помітили кнопкодавство під час голосування. До прикладу, голос Суркіса за Шкарлета зарахували, хоча самого нардепа не було у Раді.
- У січні 2021 року Офіс генпрокурора розпочав кримінальне провадження з цього приводу. Але лідер фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що відео з фактом кнопкодавства зникло.