Зокрема, на думку ексочільника Українського центру оцінювання освіти, е-журнали запроваджуються для посилення тотального контролю за учнями і вчителями. Про це Ігор Лікарчук написав у фейсбуці.
Цікаво Яким буде другий семестр для учнів: відповідь Департаменту освіти і науки
Чому е-журнали – це не зовсім гарна ідея
Це контроль над учнями і вчителями
Експерт запевняє, що таким "батогом", навіть електронним, у МОН не примусять вчитися тих дітей, які цього не хочуть. До того ж, е-журнали можуть використовуються для ганебно-принизливого контролю за роботою вчителя , а це продовження формування відрази до цієї професії.
Це возвеличення оцінки, а не мотивації
За словами Лікарчука, електронні щоденники і журнали (як і паперові) акцентують увагу не на позитивній мотивації до навчання, а на возвеличенні поточної оцінки учня, факту "чи був він у школі", домашніх завдань тощо. Але з якістю освіти е-журнали не мають нічого спільного.
Це буде причиною конфліктів
Експерт вважає, що доступ до електронного журналу та щоденника важливі для батьків типу «яжемать» і буде потужним "збуджуючим чинником" для постійних конфліктних ситуацій у сім’ях чи із учнями та вчителями.
Єдине, що радує: батьків типу "яжемать" багато, але такі не всі. Розумні батьки ніколи не будуть робити проблеми для себе, дітей і вчителів через оцінки. То чи потрібно їм щодня отримувати інформацію про такі оцінки?
– пише Лікарчук.
Учні можуть "зламати" такі е-журнали
Експерт переконаний, що з рівнем комп’ютерної грамотності наших учнів проблема їхнього втручання в електронні журнали та щоденники може стати дуже серйозною.
"Якщо раніше псування паперового класного журналу було НП місцевого масштабу, то з державною системою електронного ресурсу це вже буде кримінальне правопорушення", – сказав він.
Лікарчук нагадав, що в інтернеті вже є інформація про кримінальні справи в Росії щодо внесення учнями змін в оцінки у електронних журналах.
Досі не відмінили паперові журнали
Вже є рішення про запровадження електронних класних журналів, але немає рішення про відміну паперових. І поки невідомо, чи будуть фінансові аудитори під час перевірок вимагати паперові журнали.
Лікарчук додає, що це означає, що вчителі виконуватимуть подвійну роботу. Це є фактично подвійна бухгалтерія, а тут помилки неминучі, як і відповідальність.
Загалом я за електронні журнали, але лише як цифрову форму обліку виконання вчителем педнавантаження (для фіскальних і контролюючих органів). Але я категорично проти е-журналів, як загальнодержавної форми обліку та контролю за оцінками і домашніми завданнями учнів та роботою вчителів,
– підсумовує експерт.
Що відомо про запровадження у школах е-журналів
Міносвіти розпочало безкоштовно поширювати сервіс е-журналів серед шкіл, які ним ще не користувалися. Там наголошують, що сервіс доволі простий у користуванні та має дружній інтерфейс, через який організовано доступ до різних сторінок, зокрема:
- дані про учнів;
- розклад уроків;
- списки відвідування;
- домашні завдання тощо.
Ця інформація буде вноситися вчителями, але батьки та учні,за допомогою логіна й пароля, зможуть отримати доступ до неї.
Та батьки бачитимуть інформацію про присутність дитини на навчанні, рівень її успішності, коментарі та поради вчителів, а учні – отримуватимуть завдання, слідкуватимуть за розкладом тощо.