За словами засновниці закладу Лесі Миськів, за аналогічний період минулого року вартість опалення склала понад 29 тисяч гривень. Однак цьогоріч сума зросла на 98 тисяч.
До теми У Києві зменшиться оплата за тепло для мешканців будинків з ОСББ
Підтримки приватного освітнього сектору немає
Засновниця закладу дошкільної освіти в мережі опублікувала квитанції, які отримала у за листопад 2020 та 2021 років. Цифри на них і справді кардинально різняться.
Квитанція за 2021 та 2020 роки / Фото Лесі Миськів
Леся Миськів заявила, що держава не підтримує приватний освітній сектор. Однак засновниця садочка "ЩастяKids" переконана, що цей заклад, як і подібні йому, виконує важливу роботу – виконує функцію держави та забезпечує місця в дошкільних закладах освіти, адже в бюджетних установах часто величезні черги.
Ми – приватний освітній сектор – не отримуємо ніякої, зовсім ніякої підтримки, преференцій чи дотацій. Ми на рівні з заводами платимо податки, оренду і комуналку,
– написала Миськів.
Засновниця дитячого садочку закликала владу звернути увагу на тарифи, які отримав заклад, оскільки, як заявила Леся Миськів, "ЩастяKids" не може працювати в таких умовах.
У коментарі 24 каналу Леся Миськів заявила, що поки що не зверталася до органів влади та комунальних підприємств, оскільки "не бачить у цьому сенсу".
А що їм (місцевій владі та комунальним підприємствам – 24 канал) сказати? Що підвищили тарифи? Думаю, вони і так знають,
– заявила Леся Миськів.
Текст публікації Лесі Миськів
У 5 разів підвищилася ціна на опалення для дитячого садочка, майже в 3 рази – на електроенергію.
Минулого року в "ЩастяKids" рахунок за опалення за листопад становив 29 тисяч гривень, цього року – 127 тисяч.
У постанові Кабміну 1209 від 10.11.2021 сказано, що виключенням для застосування цього вбивчого коефіцієнту є “населення, бюджетні та релігійні організації”. Що ж мені тепер, у дитячому городі капличку поставити та назватися “релігійним садком”?
Приватна освіта виконує функціонал держави, забезпечуючи реалізацію права на освіту для громадян країни. Так, на платній основі, але давайте будемо відвертими, в нашій країні це не стільки бізнес, скільки соціальне підприємництво, адже садочок з харчуванням, розвитком, освітою, розвагами, корекцією (логопедія, психологія): басейном – це нереально ресурсно затратна справа. Я вже мовчу про рівень відповідальності, адже в наших руках діти. І це не маніпуляція, це, дійсно, робота не для людей зі слабкими нервами.
Державні садочки та школи переповнені, черги в держсадки такі, що якщо не записати дитину при народженні, то потрапити туди вона може після 1-го класу школи.
Ми – приватний освітній сектор – не отримуємо ніякої, зовсім ніякої підтримки, преференцій чи дотацій. Ми на рівні з заводами платимо податки, оренду і комуналку. Ми креативимо, впроваджуємо нові технології, залучаємо інвестиції, забезпечуємо робочими місцями тисячі людей, дуже намагаємося дати гідні заробітні плати співробітникам, вирішуємо проблему кадрового голоду, з останніх сил мотивуємо людей йти в освіту та ставати педагогами, самі на місцях створюємо освітні програми для своїх вихователів та навчаємо світовій практиці у цій сфері, самі створюємо престиж професії педагога та вихователя, які буквально вимирають останні 30 років.
Ау, хлопці та дівчата, які приймають рішення там, вище, зверніть увагу!
Нам не просто складно, нам стає нестерпно працювати! Чи впорається держава з кількістю дітей, яких потрібно буде прийняти в "бюджетні організації", якщо ми не витягнемо і закриємося?