GoGlobal створили у 2015 році: після Євромайдану з'явилося розуміння, що українцям потрібна англійська для того, щоб бути почутими й спілкуватися зі світом однією мовою, мати доступ до інформації тощо. При цьому в міжнародному індексі рівня володіння англійською Україна стабільно займає позицію 40+.

Тож, у рамках ініціативи, зокрема, почали роботу з вчителями англійської – лише 37% випускників українських шкіл можуть говорити на задовільному рівні. Для покращення ситуації потрібні сучасні методи викладання, нові підходи в підготовці педагогів, а також – розуміння самих школярів, навіщо вивчати мову.

До теми Освітні ініціативи в Україні: як випускники топових вишів переїздять до глибинок навчати дітей

Керівниця проєктів GoGlobal Ірина Горлач розповіла Освіта24 про ініціативу, іноземних волонтерів та як це мотивує дітей вчити англійську.

Для чого потрібен GoCamp?

Проєкт за 4 роки став найбільшою волонтерською програмою у Східній Європі. Тисячі волонтерів щоліта приїжджали у пришкільні мовні табори, які проводили по всій країні. 80% з них – у маленьких містечках і селах. Вони спілкувалися зі школярами та вчителями, створювали іншомовне середовище та допомагали подолати мовний бар'єр і страх.


Волонтери допомагають дітям здолати мовний бар'єр / Фото з Facebook GoGlobal

Окрім цього, у GoCamp важливою є підготовка вчителів, які є координаторами таборів і шкільних команд. Тому кожного року перед літнім сезоном вчителів тренують, як викладати англійську так, щоб це було цікаво і викликало у школярів захоплення від навчання.

Пришкільні мовні табори до 2020-го завжди були в планах після завершення навчального року – понад 5 років тому це ініціювало Міністерство освіти. А ми просто створили цей проєкт для того, щоб вони дійсно були мовними: запропонували таку модель і формат GoCamp – з іноземними волонтерами й цікавими програмами,
– пояснила Ірина Горлач.

Програми таборів також поєднують у собі не тільки англійську, як мету навчання тут, а англійську, як інструмент до вивчення цікавої тематики. І це все роблять безпосередньо школярі: їх вчать проєктному менеджменту, дослідженню проблеми, створенню та написанню проєктів. При цьому дають їм цікаві інструменти. Це все відбувається іноземною мовою ще й з гостем з іншої країни.

Як може школа взяти участь?

Щороку оголошується набір шкіл. Усі заклади, які бажають взяти участь у проєкті, можуть зареєструватися на сайті й створити коротке креативне мотиваційне відео. Тобто вчитель англійської разом з учнями створює таку заявку і потім проходить відбір. За 4 роки понад 2000 шкіл отримали можливість попрацювати з іноземними волонтерами.


Школам потрібно подавати заявки на сайті програми / Фото з Facebook GoGlobal

Всього є два формати співпраці: літній табір та позашкільне навчання (afterschool). Влітку оголошують декілька дат двотижневих програм в червні, липні та серпні. Школи обирають, коли їм зручніше. Так само і для позашкільної програми, яка зазвичай відбувається або всередині осені, або в кінці зими – на початку весни.

Хто вони – волонтери GoCamp?

Як правило, це – іноземна молодь, студенти. У світі волонтерство вважається важливим кроком у професійній кар'єрі, який цінують роботодавці. Тому студенти самі шукають такі програми й залюбки беруть у них участь.

Другою категорією є діаспора – українці з США, Великої Британії, Канади, Австралії, які, можливо, ніколи не були в Україні, але вивчають мову і пам'ятають своє коріння.

Одна волонтерка з Нью-Йорка, яка частково має діаспорське коріння, щороку прилітає і працює зі школами Донбасу. І у неї, окрім нашої програми, є ще своя ініціатива: проводить заняття з поезії й так допомагає дітям подолати посттравматичний синдром,
– розповідає керівниця проєктів GoGlobal.

Також є такий напрямок, як корпоративне волонтерство. Це – команди міжнародних та українських компаній, які всі разом можуть всією стати наставниками й менторами для школярів.


Здебільшого волонтерять студенти й молодь / Фото з Facebook GoGlobal

Є серед волонтерів і українці, які мають досвід роботи чи навчання за кордоном, добре володіють англійською мовою і можуть постійно нею говорити зі школярами, створивши потрібне іншомовне середовище.

Часто запрошують і пенсіонерів, оскільки старші люди в розвинутих країнах займають дуже активну позицію, подорожують і мають багатий життєвий досвід. Вони стають хорошими наставниками для школярів й інколи навіть активніші, ніж молодь.


Волонтери приїздять до України на три тижні / Фото з Facebook GoGlobal

В цілому ж віковий діапазон волонтерів, які брали участь у програмі – від 18 до 72 років. Зазвичай вони приїжджають в Україну на 2 тижні, плюс ще один тиждень – підготовка та пропрацювання усіх організаційних моментів. Дехто приїжджає на довше – місяць-два. Тоді вони просто встигають попрацювати у декількох школах.

Є і такі, хто, після участі у програмі, назовсім переїхав до України. Ірина Горлач наводить приклад американки, яка працювала у національній бібліотеці Нью-Йорка, мала комфортне і стабільне життя, але так закохалася в нашу країну, що переїхала в Чернівці. Зараз вона там викладає англійську.

Як відбирають волонтерів

Волонтери подають заявки на сайті ініціативи. Потім команда фахівців перевіряє їхню мотивацію, бекграунд, знання мови (якщо людина – не native speaker), проводять співбесіди. Обов'язково всі кандидати надають пакет документів: медичні довідки, довідки про несудимість тощо.


Кожен учасник програми проходить попередній відбір / Фото з Facebook GoGlobal

Для волонтерів найважливіше – дістатися до України. Квитки вони купують своїм коштом. А тут вже про них піклуються: підтримують протягом всього перебування в Україні та забезпечують житлом спочатку в Києві (на період тренінгів), а потім на місцях проведення таборів – проживають усі в родинах (host families).

Як вплинув карантин

У 2020 році приїзд волонтерів в Україну скасували – скасувалися і мовні табори, відповідно. При цьому всі ключові компоненти GoCamp збереглися у дистанційному форматі: цікава програма, спілкування з іноземним волонтером, підготовка вчителів.

Так, протягом 2020 року провели 5 онлайн-таборів, до яких долучилися близько 2000 школярів. Такі ж плани поки що і на 2021-й рік.

Як тільки стане можливим повернення до офлайну, ми готові продовжити. Будемо орієнтуватися на ситуацію з карантином в Україні та світі. Хоча деякі наші волонтери, зі Штатів, наприклад, пишуть, що вони вже провакциновані й готові купувати квитки. Але ми поки що не можемо підтвердити таку можливість, оскільки доля мовних таборів цього літа ще невідома,
– зазначила Ірина Горлач.

Зміна іміджу України за кордоном

Це можна назвати також культурною дипломатією, оскільки, за словами Ірини Горлач, починаючи з 2016 року запрошувати волонтерів в Україну було непросто. У світі панує безліч стереотипів про Україну: нібито тут небезпечно, люди закриті тощо.

Деякі волонтери боялися їхати в Суми, Харків, в області також. Топовими побажаннями завжди були Київ, Одеса та Львів. Тому що більше вони нічого про Україну не знають. Все ж волонтери побували у понад 400 містах, містечках і селах. І, по завершенню, більшість були в захваті. Відзначають, що українці – дуже щирі, відкриті, дружні,
– говорить керівниця проєктів.

Понад 20% волонтерів повертаються в Україну щоліта, часто – в одні й ті ж школи і населені пункти.

Реальні результати програми

Організація регулярно вимірює вплив GoCamp на дітей та вчителів. І перше, що відзначають: у школярів дійсно з'являється мотивація і розуміння, навіщо потрібно знати англійську.

Крім того, через залученість людей різних професій, діти відкривають для себе нові кар'єрні можливості. І самі потім хочуть бути волонтерами: пишуть у GoGlobal, запитують, де можна знайти таку можливість.


GoCamp мотивує дітей вивчати мову / Фото з Facebook GoGlobal

А вчителі своєю чергою відзначають, що змінюють власні підходи до викладання – починають використовувати більш демократичний підхід. І часто підтримують зв'язок з волонтерами навіть після завершення програми. Наприклад, "включають" їх на заняття з англійської мови, щоб практикуватися далі в спілкуванні.

Тому що найважливіше у GoCamp – не вивчити англійську (за два тижні це – неможливо), а пробудити у дітей мотивацію й інтерес до вивчення мови. Закласти основи толерантності, поваги, глобального мислення – через спілкування з представниками різних країн.